На сьогоднішній день для отримання високої урожайності фактично всі сільськогосподарські культури потребують ретельного догляду. Одним із аспектів догляду є захист посівів від негативного впливу мікроорганізмів, шкідників та бур’янів, що можуть вплинути на вегетаційний період культури. Тому складно уявити агровиробництво без використання засобів захисту рослин (ЗЗР).
З метою уникнення шкоди навколишньому середовищу та попередження забруднення водних об’єктів суб’єктам господарювання при внесені ЗЗР потрібно дотримуватися встановлених меж прибережно захисної смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
• для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;
• для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Також технологічним процесом виробництва передбачено, що ЗЗР вносяться в розмішаному вигляді та потребують значної кількості води, об’єм якої залежить від загальної площі обприскування.
Здебільшого при внесенні ЗЗР основним порушенням вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання є забір підземної або поверхневої води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням статті 44 та статті 49 Водного кодексу України.
За вищезазначені порушення вимог природоохоронного законодавства передбачено адміністративну відповідальність та розраховуються збитки заподіяні державі внаслідок самовільного водокористування.