З метою збереження водного фонду та недопущення фізичними особами та суб’єктами господарювання порушень вимог природоохоронного законодавства просимо органи місцевого самоврядування та небайдужих громадян повідомляти Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області про факти розорювання прибережних захисних смуг навколо водних об’єктів вказавши винних осіб.
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області здійснює контроль за додержанням встановленого законодавством України режиму використання земель природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні та повідомляє про актуальність проблеми розорювання прибережних захисних смуг, які сягають урізу води, що призводить до погіршення стану водойм та річок.
Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.
Відповідно до вимог ст.ст.60, 61 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України визначено, що прибережні захисні смуги встановлюються вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, а тому у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
