Відповідно
до вимог чинного законодавства надра у
користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) надаються без
надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків,
передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього
погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською
та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення (стаття 21 Кодексу України
про надра) .
Статтею
23 Кодексу України про надра визначено,
що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають
право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води
(крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за
умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує
300 кубічних метрів на добу.
Землевласники
і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка
сільськогосподарського товаро виробництва яких за попередній податковий
(звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених
частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право
без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім
мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних
господарсько-побутових потреб.
Таким
чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють користування надрами для
видобування підземних вод на земельній ділянці не маючи статусу землевласника або
землекористувача (тобто право власності на земельну ділянку, а також право
постійного користування та право оренди земельної ділянки не зареєстровано
відповідно до вимог статті 125 Земельного кодексу України), порушують права
державної власності на надра та несуть відповідальність згідно ст. 47 Кодексу
України про адміністративні правопорушення та ст. 240 Кримінального кодексу
України.