Останнім часом серед аграріїв набуло популярності ранньовесняне
підживлення озимих зернових культур по мерзлоталому ґрунту для азотного
живлення рослин за умови недостатнього вмісту мінеральних сполук. Попри
можливості додаткового накопичення азоту в ґрунті даний прийом несе багато
загроз для довкілля. За відсутності рослин на полі в умовах сформованої «льодової
кірки» і інтенсивного танення снігу частина добрив не засвоюється, а просто
змивається у найближчі до поля водойми. Нагадаємо, що азот у амонійній та
нітратній формах разом із сполуками фосфору є основним живильним елементом для
розвитку синьо-зелених та інших типів водоростей, які призводять до
евтрофікації, падіння рівня розчиненого у воді кисню, «отруєння» водойм, що
може призвести до загибелі її мешканців.
Варто зазначити, що такого широкого застосування дана
практика набула лише в країнах пострадянського простору. В інших країнах раннє
підживлення проводять із дотриманням суворих процедур лише при відновленні
ранньовесняної вегетації культур. На території Європейського союзу з 1991
запроваджено спеціальну директиву EU Nitrates Directive (91/676/EEC), яка
передбачає комплекс заходів для захисту водних ресурсів від забруднення
нітратами, зокрема заборонено вносити азотні добрива взимку, по мерзлому,
засніженому або перезволоженому ґрунту, крім того впроваджено обмеження на
використання азотних/органічних добрив, ліміт - 170 кг/га азоту за сезон.
Розуміючи бажання наших аграріїв збільшувати врожаї, все
ж закликаємо дотримуватися балансу при внесенні мінеральних добрив, враховувати
фази розвитку сільськогосподарських культур, обирати оптимальні погодні умови: якщо
ґрунт відтанув на глибину 5–10 см та немає ризику стоку талої води, а також враховувати
особливості рельєфу (схили не більші 3-5 градусів). Крім того, нагадуємо, що
існують альтернативні екологічніші методи накопичення азоту в ґрунті, зокрема
застосування сидератів у сівозміні- люпин, конюшина, горох, соя, люцерна.