Колись у штаті Пенсильванія (США) було затишне шахтарське
містечко — Централія. Там кипіло життя: люди працювали, ростили дітей та мріяли
про майбутнє. А потім - вирішили спалити
сміття на міському звалищі. Здавалося б, звичайна справа, та під шаром ґрунту
проходили покинуті вугільні шахти. Вогонь дістався до вугільного пласта — і
почалася підземна пожежа, яку не можуть загасити вже понад 60 років.
Земля там дихає жаром, асфальт тріскається, а повітря —
як після апокаліпсису. Місто спорожніло, будинки знесли, а природа тихо
сказала: «Ось вам урок, люди».
Централія настільки моторошна, що стала прототипом для
фільму жахів “Silent Hill”. Туман, дим, пусті вулиці — і жодної живої душі.
Атмосфера “ідеальна” — та лише для кіно, а не для життя.
І чесно кажучи, ми б дуже не хотіли, щоб наш регіон перетворився
на свій фільм жахів. Бо хоч вугільних шахт у нас немає, зате є осередки торфу,
які у разі займання — справжній головний біль для екологів і рятувальників.
Торф тліє місяцями, його важко загасити, а у повітря потрапляє вуглекислий газ
і токсичні речовини. А дихати таким “ароматом” — задоволення ще те.
А тепер додаймо сюди ще й “улюблену народну традицію” —
спалювання побутових відходів, пластикових пляшок, старого листя й гілок. Нібито
“щоб чисто було”, а насправді — отрута у повітрі, дим у кожне вікно і шкода для
здоров’я людей.
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області
нагадує – такі дії є порушенням природоохоронного законодавства, і за них
настає адміністративна відповідальність. Тобто, крім диму, можна отримати ще й
протокол від Інспекторів і штраф, який псує настрій краще за будь-який фільм
жахів.
Тож якщо не хочете, щоб наш край перетворився на власний
“Silent Hill” з димом, чадом і тріщинами в землі, варто згадати головний урок
Централії: навіть маленьке необережне вогнище може залишити після себе велику
чорну пляму — і на карті, і в історії.
Давайте не гратися з вогнем — ні буквально, ні
символічно. Бо природа не знімає другі дублі.