Кисень у воді
необхідний для життя риб, безхребетних та інших мікроорганізмів. Його вміст у
водоймах зазвичай становить від 0 до 14 мг/дм³. Для нормального існування живих
організмів потрібно не менше 4 мг/дм³.
Рівень
розчиненого кисню прямо впливає на екологічний стан водних екосистем, зокрема
його високий вміст інтенсифікує процеси самоочищення водойм, особливо це
стосується органічних забруднювачів, які розкладаються за участі аеробних
бактерій.
Чим більше
кисню у воді, тим активніше відбувається її самоочищення. Якщо ж кисню мало, це
може свідчити про потрапляння шкідливих речовин. Швидкість споживання кисню
зростає при підвищенні температури, збільшенні мікрофлори та концентрації
органічних домішок.
Зазвичай, при
дослідженні проб поверхневої води, визначають показники хімічного (ХСК) та
біохімічного (БСК) споживання кисню.
ХСК показує,
скільки кисню потрібно для повного окислення органічних та деяких неорганічних
речовин у воді. Це значення вимірюють у мг/дм³.
БСК
характеризує, скільки кисню витрачають мікроорганізми на розклад органічних
забруднювачів. Біохімічне окиснення різних речовин відбувається з різною
швидкістю. Повне окиснення усіх речовин триває близько 20 діб. Зазвичай
використовують показник БСК5 — кількість кисню, спожитого за 5 діб.
Високі показники
БСК та ХСК свідчать про наявність у воді забруднюючих речовин. Якщо кисню у
воді мало, замість природного розкладання починаються анаеробні процеси, які
утворюють токсичні сполуки.
Цікавий факт
На початку
індустріалізації багато великих міст встановили каналізаційні системи, щоб
впоратися зі зростаючою кількістю побутових і промислових стічних вод. Ці
системи в основному транспортували неочищені стічні води до прилеглих водойм,
це в свою чергу, призвело до нестачі кисню та загибелі живих організмів. Тому
почали розробляти системи очищення. У 1908 році у Великій Британії ввели
показник БСК5 як стандарт для оцінки якості води. Вони обрали п'ять днів як
тестовий період, тому що це був максимальний час, необхідний річковій воді для
проходження шляху від джерела забруднення до гирла річки і моря у Сполученому
Королівстві. Ця процедура застосовувалася у Великій Британії до 1970-х років,
хоча і в дещо зміненому варіанті. Зі зростанням глобалізації та запровадження
міжнародної стандартизації цей стандарт став найбільш поширеними процедурами
для визначення БСК.