Сьогодні, коли
людина все більше втручається у природні процеси, питання раціонального
використання землі та збереження довкілля стає надзвичайно актуальним. Особливе
значення мають прибережні захисні смуги – території вздовж річок, озер, морів
та інших водойм, які виконують роль природного бар’єра між водою та
господарською діяльністю людини.
Прибережна
захисна смуга - це частина водоохоронної зони, де діють суворі правила
користування землею. Вона не лише захищає водойми від забруднення, а й
допомагає зберігати біорізноманіття, підтримує природний баланс, зменшує силу
потоків та ризик підтоплень під час паводків.
Ширина цих
смуг залежить від розміру водойми:
25 метрів –
для малих річок, струмків і ставків площею до 3 га;
50 метрів –
для середніх річок та більших ставків;
100 метрів –
для великих річок, озер і водосховищ.
На жаль,
останнім часом все частіше зустрічаються випадки розорювання земель майже до
самої води. Це шкодить навколишньому середовищу: погіршується стан водойм,
руйнуються природні екосистеми.
Українське
законодавство суворо регулює використання прибережних територій. За порушення
правил передбачаються різні види відповідальності:
Кримінальна –
від штрафів до позбавлення волі (за статтями 197-1, 236, 239 , 239-2, 252 Кримінального кодексу України).
Адміністративна
– накладення штрафів за рішенням контролюючих органів (статті 52, 53 53-1
Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).
Цивільно-правова
– обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну довкіллю, яка обраховується за
Методикою, затвердженою постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року.
Прибережні
захисні смуги – це не просто "зайві метри землі", а важливий
природний щит, який оберігає наші водойми та здоров’я екосистем. Їх збереження
– справа не лише держави, а й кожного з нас.