Корисні
копалини – це природні ресурси, які не відновлюються, оскільки їх утворення
триває значно довше, ніж люди їх використовують. Вони поділяються на дві групи:
загальнодержавного та місцевого значення. Визначає, до якої категорії належить
конкретна копалина, Кабінет Міністрів України.
Згідно
з постановою Кабміну № 827 від 12 грудня 1994 року, до корисних копалин
місцевого значення належать:
- вапняк, гажа, гіпс, сапропель (для покращення
ґрунтів);
- гіпс, вапняк,
крейда (для будівництва);
- пісок (для
піщано-гравійної суміші);
- суглинок, супісок
(для виробництва цегли та черепиці).
Відповідно
до статті 23 Кодексу України про надра, землевласники та користувачі земель
мають право без спеціального дозволу добувати корисні копалини місцевого
значення на глибину до двох метрів для власних господарських потреб. Однак у
всіх інших випадках потрібен спеціальний дозвіл.
Видобуток
корисних копалин місцевого значення, особливо піску, є поширеним, але водночас
завдає значної шкоди довкіллю. Нелегальний видобуток створює небезпечні
кар’єри, руйнує дороги та потребує витрат на рекультивацію землі, щоб повернути
її до стану, придатного для використання в сільському та лісовому господарстві.
За
незаконний видобуток корисних копалин місцевого значення передбачена
адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (стаття 47 Кодексу України
про адміністративні правопорушення). Раніше кримінальна відповідальність
стосувалася лише корисних копалин загальнодержавного значення, але Законом №
1685-IX від 15.07.2021 внесені зміни до статті 240 Кримінального кодексу
України. Тепер кримінальна відповідальність поширюється і на незаконний
видобуток корисних копалин місцевого значення у значному або великому розмірі. Законом
передбачена відповідальність не лише для фізичних, а й для юридичних осіб.
У
примітці до зазначеної статті роз’яснено, що незаконне видобування корисних
копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх
вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян. Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається
вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Мета
закону – посилити контроль і відповідальність за використання природних
ресурсів, що допоможе зберегти навколишнє середовище та врегулювати сферу
надрокористування.