Весна
прокидається, пробивається перша зелень, а разом із нею… стелиться дим. Хтось
вирішив, що торішня трава – це сміття, якого треба позбутися. Але чи
задумувались ви, що кожен запалений сірник – це вирок сотням маленьких життів?
Випалювання
сухої рослинності є причиною загибелі багатьох тварин, що живуть у ній або на
поверхні ґрунту. Хтось - згорає, хтось -
задихається в диму. Особливо страждають
новонароджені зайченята, їжаки, кладки та місця
гніздування птахів. У вогні гинуть всі живі істоти – личинки, дощові черв’яки та інші комахи, які
беруть участь у процесі формування ґрунту, та є важливою ланкою у живленні інших тварин.
Полум’я
знищує не лише рослини і тварини, а й сам ґрунт. Втрачається його родючість,
гинуть корисні мікроорганізми, утворюється ерозія. Дим від спалювання забруднює повітря важкими
металами, радіоактивними речовинами, токсичними сполуками, які виділяють
залишки добрив та отрутохімікатів.
Нагадуємо,
що за самовільне випалювання рослинності або її залишків, згідно ст. 77-1 КУпАП,
передбачена адміністративна відповідальність: штраф від 3060 грн до 6120 грн
для громадян, а для посадових осіб від 15300 грн до 21420 грн.
Державна
екологічна інспекція у Вінницькій області нагадує, що спалювання сухостою
категорично заборонене та завдає непоправної шкоди довкіллю! Суха торішня трава
– не сміття, а їжа, житло, притулок, необхідні умови для життя, створені самою
природою для тварин та комах.