Що змінює дозвіл на викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря?
Досить часто з боку
громадськості лунають запитання: «Чому держава видає дозволи і фактично дозволяє
здійснювати викиди забруднюючих речовин
в атмосферне повітря?»; «Невже наявність цього папірця щось змінює?».
Нажаль на даному етапі розвитку, людство не в змозі відмовитись від
здійснення процесів внаслідок, яких в атмосферу потрапляють забруднюючі
речовини. Так припинення експлуатації теплових електростанцій в Україні повністю
розбалансує енергосистему країни, повна заборона тваринницьких ферм – загрожує
продовольчою кризою, припинення експлуатації котелень призведе до зниження температури
у наших домівках до критичної відмітки, і цей перелік не є вичерпним.
Однак, ми можемо та зобов’язані вживати всіх заходів щоб мінімізувати
викиди забруднюючих речовин та їх вплив на довкілля і здоров’я людей.
Державна екологічна інспекція у Вінницькій області інформує, що відповідно
до ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне
повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу,
виданого суб’єкту господарювання обласною державною адміністрацією, або
Міністерством екології та природних ресурсів України за погодженням з
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Видаючи дозвіл на викиди держава не просто дозволяє здійснювати певну
діяльність, даним документом встановлюються гранично допустимі викиди забруднюючих речовин.
Тобто підприємство зобов’язане працювати в такому режимі та використовувати технології при провадженні, яких вплив на довкілля та
здоров’я людей буде мінімальним.
Також, дозволом встановлюються жорсткі умови контролю за обсягами та
складом викидів: здійснення щоквартальних та щорічних інструментально лабораторних вимірювань на
джерелах викиду, контроль ефективності пилогазоочисного устаткування тощо.
Крім того, в Україні відповідно до чинного природоохоронного та
податкового законодавства реалізується світовий принцип «Забруднювач платить!».
Наявність у суб’єкта господарювання даного дозволу дозволяє органам Державної
фіскальної служби України ідентифікувати його, як платника екологічного
податку.
Додамо, що екологічний податок є основним джерелом
фінансування заходів, спрямованих на захист оточуючого середовища, мінімізацію
негативного впливу на нього господарської діяльності та раціональне
використання природних ресурсів.
Тільки за 2018 рік суб’єктами господарювання на території Вінницької області сплачено 88,2
млн. грн. екологічного податку, зокрема за викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря стаціонарними джерелами - 31 млн. грн.
Отже дозвіл на
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це не
просто папірець, а важливий інструмент держави,
що використовується для регулювання господарської діяльності яка
пов’язана із викидами забруднюючих речовин в атмосферу.