Значна кількість суб’єктів господарювання, отримавши дозвіл на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами із необмеженим терміном
дії, вважають, що їх обов’язок перед Законом в галузі охорони атмосферного
повітря виконаний в повному обсязі, і ніяких додаткових заходів у цьому
напрямку більше не вимагається. Однак, це не так.
Всі об’єкти, в процесі діяльності яких в
атмосферне повітря надходять забруднюючі речовини, розподіляються на 3 групи.
Строк дії дозволу на викиди забруднюючих
речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту
господарювання, об’єкт якого належить до першої групи - сім років, до другої
групи - десять років, до третьої групи - необмежений.
Законодавством визначено умови, за яких групу об’єкта та
відповідно термін дії дозволу може бути змінено. Підставою може бути збільшення обсягів
викидів забруднюючих речовин до або
більше порогових значень, які визначені «Інструкцією про порядок та критерії взяття на
державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на
здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих
речовин, що викидаються в атмосферне повітря» затвердженої Наказом Міністерства екології та природних
ресурсів України від 10.05.2002 № 177.
Так, однією із обов’язків суб’єктів господарювання,
визначених статтею 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», є здійснення контролю за обсягом і складом забруднюючих
речовин, що викидаються в атмосферне повітря та ведення їх постійного обліку.
Відповідно до розділу 4 «Інструкції…» суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів
забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря та за
результатами інвентаризації встановлюють необхідність взяття об’єкту
(проммайданчика) на державний облік.
Згідно п. 4.3. «Інструкції…», якщо об'єкт не перебуває на державному обліку (віднесений до 3 категорії), в той же час потенційний
обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря збільшився і потребує
взяття його на облік (обсяг викидів речовини рівний або перевищено порогові
значення), він подає документи до Мінприроди для постановки проммайданчика на
державний облік. З моменту постановки проммайданчика на державний облік його
буде віднесено до 2 категорії, в зв’язку із чим виникне необхідність отримання
нового дозволу на викиди.
Згідно «Інструкції…» для
найпоширеніших забруднюючих речовин встановлено наступні порогові значення: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок
(мікрочастинки та волокна ) – 3,0 т/рік, аміак – 1,5 т/рік, сірки діоксид -1,5 т/рік, оксид вуглецю -1,5 т/рік, вуглецю діоксид – 500 т/рік,
неметанові леткі органічні сполуки 1,5 т/рік, метан -10,0 т/рік.
Крім того, у поле зору Інспекції постійно потрапляють проектні
організації, що займаються розробкою обгрунтовуючих документів для отримання
дозволу на викиди, які шляхом заниження кількості використаного палива чи годин
роботи джерел викидів, фактично занижають кількість викинутих забруднюючих
речовин, внаслідок чого проммайданчику де здійснюються викиди забруднюючих
речовин присвоюється 3 категорія із необмеженим терміном дії, замість 2
категорії із терміном дії на 10 років. Такі організації надають «ведмежу» послугу
суб’єкту господарювання, оскільки після інспекційної перевірки такий суб’єкт господарювання отримає припис щодо внесення
змін до дозволу на викиди та приведення його у відповідність до фактичних
показників, що потягне за собою чергові фінансові затрати суб’єктом
господарювання у зв’язку із необхідністю розробки нових проектних документів.